Поліна Кузнєцова, художниця:

Пишу картини олією.
Дуже красиві)
та зрозумілі всім.

Мої глядачі мешкають у різних світах: це і рафіновані естети і сусіди по під'їзду...
Хоча серед сусідів по під'їзду теж є рафіновані естети. Ось ця спроба ділити людей на шари та класи – дуже слизька доріжка.

Загалом мене всі люблять.
І я теж. Ті, хто не люблять, роблять це мовчки.
Дякуємо їм.

Я теж живу в різних світах: ходжу по під'їздах та луврах, шинках та оперних.
І казковими лісами теж.

Я непогана художниця, але без ідеї.

Ну, не те щоб я нічого ідейного вигадати не можу, але щиро переконана — активізм і пропаганда вбивають мистецтво.
Але вони хороші висловлювання власної політичної чи етичної позиції.
Власна позиція – це good.

Я маю інші гріхи.

Але я у пошуку. Сподіваюся, поки жива, завжди шукатиму.

Щодо ґендерних питань...
Багато було дискримінації в юності.
Але найжорстокіша з усіх, та, яка довго жила в моїй голові і якою я сама себе утискала, чомусь відчуваючи себе неповноцінною через власну стать. Чому? Ну, звісно — культурне поле формувало та впливало на ту дівчинку.
Але, на щастя, все позаду і навіть забуто.


Фотопроєкт Women in Art – «Жінки в мистецтві» реалізовано за підтримки:
Фотостудія ArtMixЦентр гендерної культури
PR-аѓенція культурних проєктів "Bagels&Letters" | Торгівельний будинок «Вина світу»
Back to Top