Анна Мінакова

Анна Мінакова, художня керівниця, аранжувальниця, хормейстерка, піаністка Хору одиноких сердець сержанта Пеппера (ХОССП):

Історично склалося, що у моєму Хорі матріархат. Окрім мене при кермі ХОССП диригент і кризовий менеджер Віка Мелікенцова та режисер і хореограф Ліза Баннікова. Кумедно звучить в контексті цього проекту, але наші ролі нерідко вимагають від нас прояву якостей, які прийнято вважати суто чоловічими: контролю, сили волі, сили переконання, волі до перемоги, авторитетності та навіть місцями авторитарності. При цьому хористи іноді називають мене мамою хору. Було навіть таке, що дорослий хлопець у пориві почуттів після концерту обійняв мене та вигукнув «Мамо!». Або питають: «Це ти народила хор?» І тут виявляються зовсім інші архетипи.

Правду кажучи, у творчому процесі я рідко акцентую свою увагу на гендері. Я народжена жінкою, відчуваю себе жінкою – і дякувати Богу. Чи дію я від чоловічого чи жіночого начала, від інь чи янь — мені не так важливо. Важливіше бути провідником тієї енергії та тих знань, якими можу ділитися, і за допомогою яких втілюю ідеї. Я — така, якою я є, і те, чим я є, і чимось іншим уже не буду.